Розрив передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба: 3 роки лікування за 10 хвилин

Розрив передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба: 3 роки лікування за 10 хвилин

Photo by National Cancer Institute on Unsplash

Увага, травмо-переживальне!

Захопившись ̶у̶л̶ь̶т̶р̶а̶ ̶н̶а̶ц̶і̶о̶н̶а̶л̶і̶с̶т̶и̶ч̶н̶и̶м̶и̶ ̶і̶д̶е̶я̶м̶и̶,̶ ̶к̶у̶л̶ь̶т̶и̶в̶у̶ю̶ч̶и̶ ̶в̶е̶л̶и̶ч̶н̶і̶с̶т̶ь̶ ̶а̶р̶і̶й̶с̶ь̶к̶о̶ї̶ ̶р̶а̶с̶и̶ виступами таких блогерів як MED GOblin, Клятий раціоналіст та постами Уляни Супрун, я і сам вирішив поділитися своєю історією лікування коліна тривалістю в 3 роки — як лікарі натупили і як мені тепер з цим жити.

Травма коліна: лікування, операція, реабілітація, 10 лікарів, 3 роки, Львів, Сінгапур і що я тепере про це все думаю.

Три роки тому, катаючись на лижах, я отримав травму коліна. Сам винен. Не вдаючись в деталі, перекрутив вагу катаючись на пухляку і забувся попустити. В результаті, після падіння лижа не відстібнулась.

Ремарка: досі вважаю що лижі є досить безпечним видом спорту якщо підходити до питання розважливо.


Фото для привернення уваги, я травмувався в Славську

Важко описати що я тоді відчув, на секунду коліно стало ніби довше і в принципі все — нічого не боліло. Після травми я ще трохи катався на лижах а потім і after-party, танці, правда до вечора коліно вже дуже сильно наблярко. Кілька днів думав що просто розтягнув м’яз тому вирішив відсидітися вдома, не навантажувати ногу. Все-таки за тиждень батьки переконали сходити до лікаря. Оскільки в нас прийнято займатися самолікуванням — пішов одразу на УЗД в невелику приватну клініку на Огієнка. І так ми плавно підійшли до знайомства з лікарем Один.

Лікар ультразвукової діагностики номер Один: молодий, самовпевнений, коли вислухав мої скарги, по його виразу лиця я зрозумів — його нічим не здивуєш (підозрюю там багато пацієнтів з історіями як у мене). Зробив УЗД і поставив діагноз: розрив заднього рогу медіального меніска. Одразу запропонував лікування! І як співпало що лікуватися можна прямо в них, супер чудодійний укол PRP всього лиш за 50$. Оскільки я поставився до цієї пропозиції дуже скептично він запропонував альтернативу: теж так співпало, що вони співпрацюють з хірургом на Топольній і він може мене проконсультувати. Ну я і вирішив першим ділом звернутися до нього і послухати що він скаже.


Травма меніску

Лікар номер Два — досвідчений травматолог-ортопед з хорошою репутацією серед моїх знайомих. Позгинав мені ногу, сказав що виглядає що все в порядку — може на УЗД помилилися. Запропонував провести артроскопію — невелику операцію, роблять пару невеликих надріз на коліні і просувають камеру. 100% поставить правильний діагноз але це все-таки операція.. Очевидно, що перше, про що думає практикуючий хірург, це операція (З погляду молотка — все цвях). Тому я спочатку вирішив піти ще раз на УЗД, але вже до іншого лікаря.


Артроскопія

Подзвонили в ту саму клініку де робив УЗД, трошки поскаржилися що лікар Два от каже що все в порядку а ваш експерт сказав що ні, та й оскільки експерт не додав фото до висновку лікар Два нічого більше сказати не зміг. Щиросердечно запросили прийти ще раз вже до більш досвідченого лікаря навіть задарма.

Дійсно, лікар ультразвукової діагностики Три виявився набагато уважнішим, все зробив по феншую і підтвердив що бачить розрив заднього рогу меніска. На жаль, наші долі більше не перетиналися.

Перед тим як повернутися з результатами до лікаря Два я вирішив відкрити лікарняний. І тут я стикнувся з лікарем Чотири — черговим хірургом в пятій поліклініці. Дуже старий дядько, як мені здалося не оновлював своїх знань в сфері хірургії років так 25. Ще й як виявилося він лікував мого батька після травми 20 років тому.Вислухавши мою історію хвороби, навіть не глянувши на результати УЗД, однозначно сказав, що операцію мені не треба але от що дуже допоможе так це магнітна терапія (рука лице). Виписав лікарняний на тиждень і ми з ним більше не бачилися (хоч тут мені пощастило).

Отже я повернувся до хірурга Два, вже з нормальним УЗД. Трошки побалакавши, він сказав що якщо мене коліно не болить (а воно мене не боліло бо я нічого не робив), то можна спробувати метод, запропонований лікарем Один — уколи плазми в коліно PRP-терапія (Platelet Rich Plasma). Супер штука яка б мала “склеїти” меніск. Оскільки варіантів було небагато і не дуже хотілося робити операцію, вирішив спробувати. Він мене направив в клініку, де я робив УЗД, до свого протеже — лікара Пять.


Мені укол здийснювали в тильну сторону коліна. Процедура на диво була дуже болюча

Повернувшись я в клініку мене познайомили з лікарем П’ять. Він сильно не вслуховувався в мої скарги, дуже швидко перейшов на “ти” ніби натякаючи що йому не 20 років (мабуть +- 30). Зробили укол. Хлопець підійшов до питання серйозно: покликав колегу і під УЗД ввели ін’єкцію. Після процедури сказав іти додому і не рухати та не ставати на ногу один місяць — тоді хрящова тканина відновитися. Звучало не дуже переконливо… До речі, з моменту травми до уколу пройшло до місяця часу.

Один місяць вдома, набряк зійшов, я почав ходити, бігати і вперше відчув що таке нестабільність коліна. Під час бігу чи стрибків воно могли перекручуватися задалеко або застрягати в якійсь позиції так, що потім не міг його розігнути. З новими симптомами я знову пішов до лікаря П’ять.

Лікар П’ять був здивований, призначав мені мазі, вправи і тд. Ходив я до нього ще довго, він також приймає в одній державній клініці. В кінці кінців після чергової дискусії про артроскопію він написав мені направлення на МРТ. Досі не розумію чому ми це не зробили спочатку, а чекали більш як пів року.
Того ж тижня я зробив МРТ в приватній клініці на Лисенка. Окрім підтвердження попереднього діагнозу — розрив заднього рогу медіального меніска додали ще один, набагато серйозніший — розрив передньої хрестоподібної зв’язки (ACL tear). Трохи прочитавши в інтернеті, зрозумів що всі симптоми збігаються, але от в питанні лікування все не так просто.


Частковий надрив передньої хрестоподібної зв’язки

І знову я на прийомі у лікаря П’ять. З новим діагнозом і результатами МРТ він буде однозначний — треба робити операцію. Хоча в черговий раз провівши якісь тести, він цей діагноз клінічно не зміг підтвердити (самовпевненість зіграла з ним поганий жарт). Лікар Два може зробити процедуру, протеже буде асистентом, реабілітація — рік. І я вже б мабуть погодився але тоді остаточно втратив кредити довіри до цього юного спеціаліста. Тому я просто вирішив, маючи на руках вже точний діагноз, пошукати у Львові якогось толкового хірурга.

Знайома порекомендували звернутися у Військовий госпіталь і чисто випадково я потрапив там до підполковник медичної служби лікаря Шість. Спокійний, виважений і холоднокровний. Через війну з росією він таких операцій робив десятки, що все-таки додавало мені трохи віри в його навички. Оглянувши мене і МРТ він сказав що треба робити операцію, тільки ще не відомо яку, бо він теж не зміг клінічно підтвердити діагноз (коліно недостатньо сильно хиталося), як варіант він сказав що можливо це частковий розрив, тому можливо спочатку треба зробити артроскопію для того щоб упевнитися. Якщо діагноз підтвердиться — можна зробити і реконструкцію зв’язки. Але як завжди було одне “але”. В госпіталі використовували українські імпланти, які лише почали виготовляти в Запоріжжі з початком війни і я знайшов декілька негативних відгуків про них — людям доводилося їх заміняти. Як би не було, я намагався уникнути операції і як варіант лікар теж сказав що якщо не хочу можна і взагалі операцію не робити, це не смертельно. Більше він нічого не може запропонувати.

На певний час я поринув в роздуми що робити далі, вирішив не спішити і пошукати ще якісь альтернативи. Знайома порекомендувала реабілітолога який має досвід роботи з футболістами, які теоретично номер один по таких травмах.


Photo by Victor Freitas on Unsplash

Отже я прийшов до лікаря Сім — реабілітолога, який приймав в державній клініці біля Топольної. Дуже молодо виглядає як на свій вік, не знаю чому, але це якось додає впевненості в тому що він хороший реабілітолог, і авжеж те що він дійсно багато працював з футбольними командами. Як би це не було очевидно, Львів маленьке місто, він знав лікаря Два та Шість і переконував що всім хірургам аби різати (я ж подумав що він як реабілітолог робить усе щоб не оперувати). Оглянувши мене він сказав що теж клінічно не може підтвердити діагноз: можливий і частковий розрив, але додав що мої скарги можна пофіксити фізичними вправами. Як приклад навів знайомого футбольного тренера який досі грає футбол без передніх схрещених звязок в обох колінах. Також він сказав що розрив заднього рогу медіального меніска взагалі не треба оперувати бо він не шкодить суглобу. Він був переконливим і я вирішив спробувати.

Цікавий факт: футболістам, з якими він працює, операції роблять в Італії і вони починають реабілітацію на 3-тій день після операції.

Пройшло більше року. Стало краще, я почав знову кататися на лижах, бігати, але шат коліна як і біль нікуди не ділися, також частіше почало блокуватися коліно. Як мені пояснив лікар Сім — відірване сухожилля могло попадати в суглоб і блокувати його. Він пропонував замість того щоб проводити реконструкцію сухожилля просто видали його щоб забрати цей дискомфорт. Але це на жаль б не допомогло мені повноцінно повернутися в спорт, принаймні на рівень який я хотів. Прийшов час подивитися правді в очі — треба робити операцію. Лікар Сім неохоче погодився і порекомендував ортопеда у Винниках, хто за його словами єдиний в місті кому б він довірив таку операцію.

Почав я шукати наступного лікаря в приватних клініках щоб попасти на прийом без черг. Знайшов таке прізвище в одній з наших приватних клінік і записався на прийом. Коли я його побачив я дуже здивувався. Як мені описали молодий лікар виявився дуже старим дідом. Лікар Вісім (як пише на сайті — лікар-ортопед-травматолог), швидко прояснив ситуацію — це був батько лікаря якого я шукав, він теж хірург. Глянувши на моє МРТ він відразу сказав що варто було вже давно зробити операцію і сказав мені записатися до його сина бо він вже не оперує. Ми ще з ним зустрілися кілька разів, як виявилося він також працював в тій самій клініці де й його син та допоміг мені потрапити до нього на прийом.

Лікар Дев’ять — завідувач ортопедичного відділення. Це була дуже короткотривала здибанка, до нього була довжелезна черга людей, він поспішав. Він навіть не дивився на МРТ одразу оглянув коліно і сказав що зв’язка розірвана, дав свій номер телефону і сказав коли захочу зробити операцію, подзвонити за тиждень на перед і пішов. Це й усе, я був трохи розгублений і не очікував що все буде так швидко — він навіть не дав мені часу задати якісь запитання, але вже не було куди відступати. Ще один плюс, що він використовував французькі імпланти на які я не знайшов компромату, проте вони були втричі дорожчі за вітчизняні.

Операція.


На місце суглоба ставлять частинку вашого сухожилля з іного мязу та затягують шурупом з однієї торони і втулкою з іншої.

Все пройшло швидко і без ускладнень. Хоча й результати були не дуже втішні. Через те що моменту травми до дня Х пройшло майже 2 роки, медіальний меніск був пошкоджений, неоднорідний тому лікар видалив 70% меніску (це те що він мені озвучив, хоча не пояснив деталі). А це означає, що коліно вже ніколи не буде таке стабільне як могло б, ще й вищий шанс артриту. Далі три дні в лікарні, місяць вдома, і весь цей час не можна було ставати на ногу. І після того довга і болісна реабілітація тривалістю в один рік. Лікар дав мені посилання на відео з вправами і сказав навідуватися час від часу якщо буде ставати гірше. Також, за 3 місяці він зробив ін’єкцію Ostenil Plus Pfs (чудо плацебо для суглобів) та порекомендував вколоти PRP за пів-року, що я так і не зробив.


Наступний день після операції

Також, десь за 4 місяці після операції я відчував що відновлююся недостатньо швидко, тому звернувся в реабілітаційний центр на Стрийській. Цілу годину ми робили різні тести щоб визначити наскільки добре в мене проходить реабілітація самостійно. Хлопці сказали що дехто за 4 місяці не може вийти на 5 поверх, і що все йде дуже добре. Тому я продовжив реабілітацію самостійно. В інтернеті безліч відео як робити вправи для відновлення, а далі — зал. Закачати м’язи ноги це єдиний спосіб уникнути подальшого руйнування суглобу.

Через рік після операції, можна сказати що я відновився до якогось та й нормального стану, авжеж це не те що було до того але не так погано. Однак проблема з меніском нікуди не зникла — його відсутність це перший крок до артрозу і періодичних болей.

Зараз.

Переїхавши жити в Сингапур, трішки більше як за рік після операції, я вирішив сходити до хірурга тут, розказати свою трирічну історію і послухати що він думає. Лікар Десять травматолог-ортопед, веде приватну практику в Сінгапурі. Вислухавши мою історію сказав наступне: операцію обов’язково робити всім до 50 років і чим швидше тим краще, до 2 місяців після травми і тоді відновлення можливе на 90%; PRP- не існує дослідження які б доводили його ефективність; буде артрит чи ні дуже залежить від спадковості і краще не відмовляти собі в задоволенні займатися спортом. Також він пояснив що стабільність суглобу сильно залежить від того під яким кутом лікар просверлить отвір для нового сухожилля. З його досвіду, чим тупіший кут — тим більша стабільність, але менша гнучкість. Також, оскільки природно сухожилля набагато ширше біля кістки, щоб імітувати такий ефект можна поставити навіть два імпланти. На рахунок меніска, він теж не був таким однозначним, за його словами навіть відсутність меніска не така страшна. Після цієї лекції я переконав його дати мені направлення на МРТ щоб перевірити як у мене виконана операцію та що ж все-таки в мене з меніском. Наступного разу я прийшов до нього вже з результатами нового МРТ.


Останнє МРТ коліна з імплантантом

Висновок мене однозначно потішив: операція виконана добре, імплант цілий, кут імпланту не дуже тупий але й не гострий, тобто помірна стабільність та гнучкість та головне меніск все ще в хорошому стані — тому можна і треба займатися спортом. Лікар дав лише одну рекомендацію: 3 місяці інтенсивних вправ на ноги. Доречі, він теж рекомендував два різні японські БАДи але відразу сказав, що клінічно немає підтверджень що вони допомагають, хтось з його пацієнтів казав що відчуває ефект, але я все-таки відмовився.

І на останок

Оскільки в Україні мене лікарі трохи залякали, то я намагався сильно коліно не напружувати. Перші пів року лише прості вправи для відновлення моторики та розтягування нового сухожилля (як сказав лікар Десять це була так собі ідея), після цього вже почав помірно відвідувати зал. В довгі подорожі чи походи в гори я одягав еластичний бинт або фіксатор для чашечки. В залі базові вправи на ноги я хоч і робив але з невеликим вагами, а також уникав біг. Але після останньої розмови з лікарем Десять, я кардинально змінив свій підхід до занять. Я бігаю, плаваю, граю теніс, роблю багато вправ на допоміжні мязи — для покращення стабільтності коліна та базові вправи на ноги з помірною вагою. І головне що я відчуваю результат та почуваюся краще. Авжеш це не 100% тої форми що в мене була, але я вже точно готовий їхати на лижі.

Висновок.

Яка наука такі і лікарі, така і медицина такі і наслідки для пацієнтів. Після того що я пройшов, я вважаю що можу дати кілька рекомендацій та попереджень на цю тему (але краще все таки звернутися до хорошого лікаря):

  1. УЗД не покаже розрив зв’язок, лише, можливо, лише пошкодження меніска. І не у всіх випадках меніск потрібно видаляти. Хороший хірург буде намагатися врятувати як омога більше меніску.
  2. Не всі лікарі здатні клінічно підтвердити розрив зв’язки, це сильно впирається в досвід (а не самовпевненість як деякі думають).
  3. МРТ може показати розрив зв’язок але це теж не 100%, принаймні мене так переконували лікар Шість та Сім які не змогли підтвердити розрив клінічно. Як аргумент реабілітолог казав що МРТ яке вони роблять в Італії має набагато більшу точність, що б це не означало.
  4. Стовідсотково підтвердити розрив зв’язки можна лише артроскопією. Доречі я дарма боявся цієї процедури, це дуже проста та швидка операція (якщо це можна назвати операцією).
  5. Якщо ж у вас розвірвалося сухожилля (ACL tear) робіть операцію як тільки зійде набряк.
  6. Реабілітацію можна робити самостійно: вправи вдома і залі. Чим більше я займаюся тим менше болить коліно. Особливо мені допомагає їзда на велотренажері.
  7. Не існує медичних досліджень які б підтвердили 100% ефективність PRP терапії чи будь-яких бадів (MSM, Колаген і тд.). Я пив по рекомендації одного лікаря колаген та MSM, колов PRP та інші препарати в коліно і я не можу сказати що я відчув будь який ефект. Хіба морально трошки заспокоївся. Досі пам’ятаю, як ріелторка, яка продавала Ostenil Plus Pfs, приїхала в лікарню в шубі, безпробудно балакаючи по айфону, збирала гроші з пацієнтів в коридорі. Можете уявити пацієнтів цієї лікарні — зазвичай люди з області та “чорнобильці” відавали великі гроші (на той час 130$) за те що мабудть не має ніякого ефекту.

P.S: Це лише моя історія, я не стрверджую що лікарі з якими мені довелося познайомитися погані спеціялісти, комусь вони мабуть допомогли. Лише ділюся власними враженнями.

Originally published on Medium.